Хочу поділитися нашою історією про Пиріжка.

Він з’явився в нашому житті з притулку, але до того встиг пережити багато. Притулок знайшов його просто на своїх сходах – худенького, виснаженого, ледь живого. Його шанси були мінімальні, але Пиріжок був бійцем. Він видряпався до життя, і відтоді завжди мав у собі якусь внутрішню силу та мудрість.

Пиріжок був серйозним і дуже розумним котиком. Він рідко метушився, любив гратися, але здебільшого сам з собою. Його улюбленою іграшкою була зелена миша з котячою м’ятою – ми називали її «Миша для роздумів» або просто Друже-Миша. Часто можна було застати Пиріжка, коли він задумливо сидів перед нею, ніби вів важливу розмову й уважно слухав відповіді. За свою серйозність і уважний погляд, яким він наче питав: «З якого ви питання? Я вас уважно слухаю», ми жартома називали його Пан Голова Зборів.

За своє життя Пиріжок бачив дуже багато. Він був поруч із нами в найважчі моменти – разом пережив початок війни, перші обстріли Києва, і всією своєю котячою душею підтримував нас, як міг. Потім ми вирушили до Німеччини, де він певний час насолоджувався спокоєм сільського життя, а згодом повернувся з нами в Україну.

На жаль, його здоров’я, підірване ще вуличним життям, нагадало про себе. Хронічна ниркова недостатність поступово прогресувала, і, попри всі наші намагання підтримати його, ми зрозуміли, що Пиріжок готується нас полишити. В останні дні він впізнавав лише свою хозяйку.

Але він прожив життя гідно – як справжній мудрий кіт, вірний друг і незамінний член родини. Ми сподіваємося, що були для нього такими ж добрими товаришами, як він був для нас.

Дякуємо за можливість залишити пам’ять про нього – це для нас дуже важливо.❤️