Люся була із усіх наших кішок самою активною та голосною. Вода дуже любила розмовляти з людьми, наче, дійсно розуміла що ти їй кажеш. Кожного ранку, десь о 4тій, вона підходила до вікон саме спальні і починала мявчати щоб її впустили, ну наче той підліток який повернувся з клубу  Як тільки впускав її, то відразу поїсти і тобі під бік спати

Вона народилась від британської кішки, але тато в неї був звичайний, сусідський кіт, тому колір її шерсті був не такий благородно сіро-пепельнястий, тож інколи нам здавалося що вона не може винести того факту що її хутро не таке як в мами і тому, ця малеча постійно гралася в пилюці  

А ще з цією малечою постійно щось траплялось, ще з дитинства вона зламала хвіст, то прийде з ранкою на лапці то грязна як чорт  Але не дивлячись ні на її кривий хвіст, ні на хутро вкрите килограммами пилу - вона все рівно залишалася нашим маненьким, улюбленим пухнастиком. І ми віримо що в інших паралельних світах вона все так же кожного ранку будить нас, завжди виходить на наш голос та проживає своє найкраще життя